Хом'як Крош та Пікачу рятують мармеландію від бегемота Бумби

У чарівній країні Мармеландії, де річки текли солодким сиропом, а дерева росли з цукрової вати, жили веселі та безтурботні мешканці. Серед них був хом'як Крош - маленький пухнастий герой з великим серцем. Одного дня до Мармеландії завітав Пікачу - електричний покемон з далеких країв. Крош і Пікачу швидко потоваришували, розділяючи любов до пригод та солодощів. Але раптом над Мармеландією нависла страшна загроза. З темних боліт прийшов величезний і ненажерливий бегемот Бумба, який почав поїдати все на своєму шляху. Мешканці Мармеландії були у відчаї, адже їхні домівки та улюблені ласощі зникали в ненаситній пащі Бумби. Тепер лише Крош і Пікачу могли врятувати країну від неминучої загибелі. Чи зможуть вони подолати жахливого бегемота та повернути мир у Мармеландію?

Солодка дружба

На сонячній галявині з цукрової вати зустрілися два незвичайні друзі. Крош, маленький пухнастий хом'як з великими очима, побачив яскраво-жовтого покемона Пікачу з червоними щічками. Вони посміхнулися один одному і почали знайомитися. "Привіт! Я Крош," сказав хом'як. "А ти хто?" "Піка-піка! Я Пікачу," відповів покемон, махаючи своїм блискавкоподібним хвостом. Друзі сіли серед різнокольорових льодяникових квітів і почали ділитися солодощами. Крош дав Пікачу шматочок морквяного торта, а Пікачу пригостив Кроша цукровою ватою. Раптом вони почули гучний тріск. Вдалині падали карамельні дерева. "Що це?" здивувався Крош. "Давай подивимося!" запропонував Пікачу. Вони побігли стежкою з шоколадної крихти, перестрибнули через лимонадний струмок і видерлися на зефірний пагорб. З вершини вони побачили величезного сірого бегемота, який жував пряникові будиночки і ковтав цілі озера варення. "О ні!" вигукнув Крош. "Це ж Бумба! Він все з'їсть!" "Ми маємо щось зробити," сказав Пікачу рішуче. Друзі переглянулися і зрозуміли - тільки вони можуть врятувати Мармеландію від ненажерливого бегемота.

План порятунку

Крош і Пікачу швидко повернулися до села Мармеландії. Там панувала паніка - різнокольорові желейні ведмедики, шоколадні зайці та карамельні котики метушилися, збираючи свої речі. "Не бійтеся! Ми вам допоможемо!" - вигукнув Крош. Пікачу випустив яскраві іскри зі своїх щічок, а Крош спритно проліз крізь вузьку щілину в паркані. Це вразило мешканців. "У нас є план," - сказав Пікачу. "Ми відволічемо Бумбу, а ви збудуйте велику пастку з липкої карамелі!" Мешканці погодилися і взялися до роботи. А Крош і Пікачу вирушили до Бумби. Вони знайшли бегемота, коли той жував міст з локричних паличок. Пікачу випустив яскраві блискавки, а Крош почав кидатися зефірками. "Ей, товстуне! Лови нас!" - дражнився Крош. Розлючений Бумба погнався за ними. Друзі спритно перестрибували через тріщини в печивовій землі та ухилялися від падаючих льодяників. Вони вели бегемота прямо до пастки, сподіваючись врятувати Мармеландію.

Солодка перемога

Крош і Пікачу привели Бумбу до великої галявини, де мешканці Мармеландії приготували пастку - величезну калюжу з гарячої, липкої карамелі. Бумба, не помічаючи небезпеки, потрапив прямо в пастку. Він намагався вибратися, але липка карамель міцно тримала його. "Чому ти руйнуєш нашу країну?" - запитав Крош засмученого бегемота. Бумба, з сльозами на очах, зізнався: "Я просто дуже самотній і голодний. У мене ніколи не було друзів." Крош і Пікачу вирішили допомогти Бумбі. "Ми будемо твоїми друзями!" - сказали вони. Мешканці Мармеландії, зворушені історією Бумби, погодилися дати йому шанс. Вони разом витягли його з карамельної пастки і влаштували велике свято з морем солодощів для всіх. Бумба вчився ділитися і грати з іншими. Він більше не руйнував, а допомагав будувати. Крош і Пікачу стали героями Мармеландії. На завершення всі разом збудували новий будинок для Бумби з величезних шматків пряникового тіста і цукрової глазурі. Тепер у Мармеландії панували мир і дружба, а Бумба знайшов свій справжній дім.