Як Ельза Врятувала Маленьке Кошеня

У маленькому затишному містечку, де будинки були схожі на різнокольорові пряникові хатинки, жила восьмирічна дівчинка на ім'я Ельза. Вона мала золотаве волосся, яке заплітала у дві кумедні кіски, та великі блакитні очі, що завжди світилися допитливістю. Ельза дуже любила тварин і мріяла стати ветеринаркою, коли виросте. Одного дощового осіннього дня, повертаючись зі школи, вона почула тихе жалібне нявчання, що долинало з-під старого дуба в парку. Цей звук змусив її серце стиснутися від хвилювання. Ельза міцніше притиснула до себе барвисту парасольку і сміливо попрямувала до дерева, не підозрюючи, що саме цей момент стане початком її найдивовижнішої пригоди.

Маленький Друг під Дубом

Ельза обережно підійшла до старого дуба. Краплі дощу стукали по її жовтому дощовику, а гумові чоботи чвакали по мокрій траві. Під розлогим гіллям дерева вона побачила маленьке сіре кошеня, яке тремтіло від холоду. "Привіт, малятко," - лагідно прошепотіла Ельза. Кошеня підняло голівку, показавши великі налякані очі. Дівчинка завагалася. Мама завжди казала не чіпати бездомних тварин. Але серце Ельзи стиснулося від жалю - вона не могла покинути крихітне створіння під дощем. "Не бійся," - мовила вона, простягаючи руки до тремтячого кошеняти. "Я тобі допоможу."

Чарівна Зустріч

Тільки-но Ельза взяла кошеня на руки, сталося щось дивовижне. Маленьке створіння почало м'яко світитися блакитним сяйвом, наче місячне світло. Краплі дощу навколо них перетворилися на срібні іскорки. Раптом перед ними з'явилася крихітна фея у сукні з рожевих пелюсток. Її крильця виблискували, як ранкова роса. "Не лякайся, Ельзо," - промовила фея ніжним голосом. "Я - фея Лілія, а це - чарівне кошеня Місячний Промінчик." Ельза завмерла від подиву, міцно притискаючи до себе сяюче кошеня. Вона ніколи не думала, що зустріне справжню фею в своєму місті!

Випробування Доброти

Фея Лілія погладила тремтяче кошеня і сумно зітхнула: "Місячний Промінчик захворів. Йому потрібні чарівні ліки, але їх можна отримати лише після трьох добрих справ до заходу сонця." Ельза одразу побачила стареньку, яка насилу несла важкі сумки. "Дозвольте допомогти!" - запропонувала дівчинка. Потім вона поділилася парасолькою з промоклим хлопчиком на зупинці. Останньою справою стало прибирання розкиданих іграшок на майданчику, де малеча забула їх після дощу. Фея Лілія радісно заплескала в долоні: "Ти впоралася, Ельзо! Твоє добре серце врятує Місячного Промінчика!"

Магічні Ліки

Фея Лілія дістала з повітря кришталеву пляшечку, наповнену мерехтливою рідиною всіх кольорів веселки. "Ось винагорода за твою доброту, Ельзо," - прошепотіла вона. Тремтячими руками дівчинка обережно відкрила пляшечку. Місячний Промінчик довірливо лизнув краплину чарівного зілля. Одразу його очі засяяли яскравіше, а мокра шерсть почала висихати і ставати пухнастою. Кошеня перестало тремтіти і вперше замуркотіло, притулившись до Ельзиних долонь. Його хвостик весело піднявся, а вушка радісно настовбурчились. "Дивись, воно одужує!" - радісно вигукнула Ельза, спостерігаючи за чудесним перетворенням.

Новий Початок

Фея Лілія лагідно усміхнулася: "Ельзо, твоє добре серце заслуговує особливої нагороди. Місячний Промінчик тепер твій!" Дощ раптом припинився, і на небі засяяла яскрава веселка. Ельза притиснула муркотливе кошеня до грудей і побігла додому, де на порозі її чекали схвильовані батьки. "Можна залишити його?" - запитала вона, розповівши про свої пригоди. "Звичайно!" - відповіли тато й мама, побачивши щасливі очі доньки. Відтоді Ельза і Місячний Промінчик стали нерозлучними друзями, а їхній дім наповнився теплом і радістю. Адже доброта завжди повертається найкращими подарунками.