Кароліна любить збирати конструктор Лего

Сонце вже сідало за обрій, і його останні промені, пробиваючись крізь вікно, створювали химерні тіні в кімнаті Кароліни. Дівчинка саме закінчувала чергову вежу свого замку з Лего, коли помітила щось незвичайне. Кілька кубиків на її столі почали мерехтіти дивним блакитним світлом. "Що це?" – прошепотіла Кароліна, поправляючи свої руді кіски. Її очі широко розкрилися від подиву, коли вона обережно торкнулася пальцем сяючого кубика. Раптом кімната наповнилася м'яким різнокольоровим сяйвом, і прямо перед нею кубики почали перетворюватися. Синій кубик перетворився на кмітливого Блінкі з яскравими очима-маячками, червоний – на практичного Клацею з будівельними позначками, а жовтий – на енергійного Спритка. "Привіт, Кароліно!" – защебетав Блінкі, підстрибуючи на місці. "Ми – твої ЛегоДрузі!" Дівчинка не могла повірити своїм очам. Вона присіла навпочіпки, розглядаючи своїх нових друзів. Її улюблена футболка з єдинорогом тепер теж ніби світилася від радості. "Ви справжні?" – запитала вона, обережно простягаючи руку. "Звісно!" – відповів Клацея, демонструючи, як він може швидко збудувати маленький міст з навколишніх деталей. Того вечора Кароліна дізналася, що магія існує навіть у найпростіших речах, варто лише повірити в неї.

Блінкі першим помітив слабке мерехтіння під ліжком. "Це має бути загублена магічна деталь!" - вигукнув він, його сині грані яскраво засяяли від хвилювання. Кароліна та її ЛегоДрузі зібралися біля краю ліжка, розглядаючи темний простір внизу. "Там справжні джунглі з пилу," - прошепотіла Кароліна, помічаючи клубки пилу, старі шкарпетки та забуті іграшки. Спритко, жовтий кубик-швидкоход, запропонував план: "Я можу швидко розвідати територію!" Клацея, практичний червоний будівельник, миттєво склав місток з розкиданих олівців та лінійок. "Тепер ми можемо безпечно перетнути цей пиловий океан," - пояснив він гордо. Команда рушила вперед. Блінкі освітлював шлях своїм сяйвом, Спритко прокладав швидкі маршрути між перешкодами, а Клацея будував тимчасові конструкції для подолання складних ділянок. Кароліна захоплено спостерігала за злагодженою роботою своїх друзів. Нарешті, під старою книжкою вони знайшли загублену деталь. Піднімаючи її, Кароліна зрозуміла: "Якби я краще прибирала свою кімнату, нам не довелося б вирушати в цю пригоду. Обіцяю, що відтепер берегтиму кожну деталь свого чарівного конструктора!"