Про пригоди сестричок Ельзи і Анни, за мотивами казки Крижане серце

Далеко-далеко, в чарівному королівстві Ерендел, жили-були дві сестрички - принцеси Ельза та Анна. Старша сестра Ельза володіла незвичайним даром - могла створювати лід і сніг одним помахом руки. Але цей дар приносив їй не тільки радість, а й величезну відповідальність. Молодша сестричка Анна була життєрадісною і безтурботною дівчинкою, яка понад усе любила свою старшу сестру. Довгий час сестри жили окремо одна від одної в одному замку, розділені зачиненими дверима та таємницею Ельзиної магії. Але доля готувала їм неймовірні пригоди, які назавжди змінять їхнє життя та навчать найважливішому - справжня любов здатна розтопити будь-який лід... Послухайте ж історію про те, як дві сестри подолали всі перешкоди завдяки своїй відданості одна одній, і як справжня любов виявилася найсильнішою магією у світі.

Таємнича Сила Ельзи

В замку височезнім, де вежі до хмар, Жила там принцеса, чий дивний той дар Перетворював все навкруги на кристал, І страх у душі, мов холодний метал. Ельза самотня у власній кімнаті, Сніжинки танцюють по стінах в палаті. Торкнеться вікна - і морозні квітки Розквітнуть, немов чарівні пелюстки. "Ельзонько, сестричко!" - лунає щодня, То Анна маленька гукає здаля. "Давай погуляєм, зліпимо сніговика! Чому ти закрилась? Невже ти така?" За дверми сестричка в зеленій сукенці Співає пісні, наче пташка в віконці: "Відкрий свої двері, не бійся мене, Разом нам буде так добре, ясне!" Але у відповідь тиша бринить, І серце Ельзине від болю щемить. Боїться торкнутись, боїться зламать, Боїться сестричці ненароком завдать. В довгих коридорах лиш відгомін кроків, І замок застиг, наче скутий морозом. Високії вежі сягають небес, А в серці принцеси - холодний там стрес. Маленькі сніжинки кружляють в повітрі, Коли її пальці тремтять у напрузі. І знову від Анни лунає: "Прошу! Відкрий мені двері, я дуже прошу!" Так дні минають за днями в мовчанні, Дві сестри розділені, в серці - страждання. Але ще не знають вони у цю мить, Що справжня любов все на світі цілить.

Крижане Королівство

В залі сяє світло свічок, Ельза йде, мов крижаний струмок. На голові корона блищить, А в серці страх немов дзвенить. Анна кружляє поміж гостей, Радісно танцює без страстей. "Сестричко люба, підійди! Давай нарешті разом ми!" Прапори майорять угорі, Музика лине у дворі. Вперше за довгі ці роки Відкриті замкові замки. "Не наближайся!" - Ельза тремтить, Рукавичка падає в ту мить. Сніг і крига летять з долонь, Гості в жаху тікають геть. Кришталеві списи навкруги, Страх і подив у очах юрби. "Відьма!" - крики звідусіль, А в серці Ельзи - лютий біль. Біжить вона через місток, Під ногами - крижаний потік. Фіорд замерзає у імлі, Сліди губляться вдалині. Анна кличе: "Зачекай! Не покидай наш рідний край!" Та Ельза далі в ніч біжить, Де снігом все навкруг блищить. Замерзло море, стих весь світ, Лиш вітер виє серед віт. І там, де Ельза пробіга, Встеляє землю біла мга.

Справжня Любов

В засніжених горах, де вітер свище, Анна йде вперед, все вище й вище. Аж раптом бачить - диво з див: Сніговичок до неї підходив! "Привіт! Я - Олаф!" - він сказав, Морквяним носом покрутив. "Люблю обійми я й тепло!" - І Анні радісно було. У горах височів палац, Немов із тисячі прикрас. Там Ельза вільною була, У сукні з криги розцвіла. "Сестричко, повернись додому!" - Анна просить крізь утому. "Не можу я, мій дар страшний, Він може стати небезпечний!" Та раптом темрява прийшла, І Ельза в страху завмерла. Анна кинулась вперед, Щоб захистити від прикрет. В ту мить застигла, наче лід, Закрила серце від образ. Але любов сестри своєї Розтопить кригу в той же час. І зрозуміла Ельза враз - Любов сильніша за мороз. Обійми теплі двох сестер Розтопять всі сніги тепер. Знов літо в царстві настає, І щастя всюди розцвітає. А Олаф під хмаринкою своєю З сестричками удвох гуляє. Так казка наша довела, Що справжня дружба і любов Сильніші криги та льодів, Розтопить серце знов і знов.